Категорія: Без категорії

Одним із найпоширеніших видів фінансового контролю, який здійснює Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба), є моніторинг процедури закупівлі. За результатом здійснення такого моніторингу посадова особа Держаудитслужби складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі. Такі висновки зазвичай містять вимогу усунути виявлені порушення, наприклад, шляхом розірвання або визнання недійсним, нікчемним договору про закупівлю, припинення зобов’язань за договором, забезпечення притягнення до відповідальності осіб, якими допущені такі порушення, та інше.

Практика оскаржень висновків Держаудитслужби свідчить про те, що за умови залучення спеціалістів, належної підготовки, та ретельної розробки алгоритму оскарження замовник з великою ймовірністю зможе довести свою позицію в суді.

По-перше, треба мати на увазі, що строк на звернення до суду за оскарженням висновку Держаудитслужби становить 10 робочих днів з моменту його оприлюднення – законом встановлено більш стислий строк, ніж загальний строк за КАС України.

По-друге, не рекомендуємо нехтувати правом замовника звернутись до Держаудитслужби за роз’ясненням змісту висновку та зобов’язань замовника, визначених у висновку. Замовник може звернутись за таким роз’ясненням протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку. Поширеною практикою є ненадання відповіді на такі запити замовника. Проте ненадання відповіді може бути перевагою під час обґрунтування позиції замовника в процесі судового розгляду, адже значна кількість висновків містить вимоги, які є нечіткими та невизначеними. Відсутність відповіді Держаудитслужби на запит замовника може бути підтвердженням того, що контролювальний орган сам не до кінця розуміє, як виконувати свою вимогу.

По-третє, законодавство України надає замовнику п’ять робочих днів із моменту опублікування висновку на надання аргументованих заперечень до висновку у випадку, якщо замовник прийняв рішення оскаржувати висновок до суду. Рекомендуємо дотримуватися зазначеної вимоги законодавства України, адже вона є імперативною, тобто обов’язковою.

По-четверте, наступним та найважливішим етапом є підготовка та подання позовної заяви до суду з проханням визнати протиправним та скасувати висновок. Проаналізуємо найбільш поширені «неточності» висновків Держаудитслужби, завдяки яким у переважній більшості справ замовникам вдавалося досягти успіхів під час судового оскарження.

Поширеною практикою є зазначення у висновку Держаудитслужбою такого положення: «Здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов’язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору». Із зазначеного видно, що Держаудитслужба не конкретизувала, яких саме заходів необхідно вжити, не визначила спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про нечіткість та невизначеність висновку.

Верховний Суд неодноразово, зокрема в постановах від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/17797/20, від 30 листопада 2021 року у справі № 420/5590/19, від 4 травня 2023 року у справі № 160/5890/22, висловлював правову позицію, згідно з якою можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанта поведінки), якого слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання замовника самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Тобто нечітке формулювання вимог щодо заходів, яких має вжити замовник, може бути однією з підстав для скасування висновку Держаудитслужби.

Крім того, Держаудитслужба у висновках може вимагати вжити заходів щодо розірвання договору, який був укладений за результатами проведення закупівлі. У більшості випадків зазначена вимога є такою, що порушує основоположний принцип права – принцип пропорційності, який передбачає дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Усталеною є практика Верховного Суду, що вимога Держаудитслужби щодо розірвання договору або будь-яка інша вимога, яка має наслідком припинення зобов’язань за договором, є непропорційною тяжкості порушень, а усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований у висновку спосіб може  призвести до порушення майнових прав та інтересів замовника та матиме негативні наслідки для його репутації, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками. З цих підстав Суд приймав рішення, що висновок Держаудислужби як акт індивідуальної дії не відповідає критеріям, передбаченим частиною 2 статті 2 КАС України, зокрема критерію пропорційності, а отже, цей висновок є протиправним та підлягає скасуванню (аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 120/1297/20-а).

Навіть якщо під час судового розгляду буде встановлено порушення вимог законодавства України у процедурі закупівлі та за умови, що в матеріалах судової справи будуть відсутні докази того, що виявлені Держаудитслужбою порушення мали шкідливі наслідки й призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи завдали збитків бюджету, суд, застосувавши принцип пропорційності, може прийняти рішення про скасування висновку Держаудитслужби.

Також трапляються випадки, коли рішення Держаудитслужби неможливо виконати без порушення вимог законодавства України, зокрема правових підстав для виконання таких рішень немає. Тобто, з одного боку, існує висновок Держаудитслужби, який в обов’язковому порядку необхідно виконати, а з іншого боку, правові підстави для такого виконання відсутні та внаслідок виконання висновків замовником можуть бути порушені вимоги законодавства України. Так, законодавством України передбачені виключні підстави, за яких договір може бути визнано недійсним або нікчемним або договір може бути розірвано в односторонньому порядку, також такі підстави можуть бути зазначені в договорі. Для прикладу розглянемо досить поширену ситуацію: Держаудитслужба вимагає у висновку застосувати наслідки нікчемності договору. Статтею 43 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено п’ять підстав, за наявності яких договір є нікчемним, та наведений перелік є вичерпним. Тобто якщо ситуація не підпадає під статтю 43 ЗУ «Про публічні закупівлі» та договір про закупівлю не містить додаткових підстав для визнання договору нікчемним, то виконати висновок Держаудитслужби без порушення вимог законодавства України фактично неможливо. Зазначене може бути підставою для скасування висновку Держаудитслужби у судовому порядку.

Окрім вищевикладеного, необхідно пам’ятати, що кожна ситуація є індивідуальною і велике значення під час судового розгляду відіграє належне обґрунтування фактичних обставин справи та доведення того, що під час проведення закупівлі замовником не було допущено порушень вимог законодавства України або порушення були незначними та вимога щодо усунення порушень є неспівмірною з допущеними порушеннями.

Одним із найпоширеніших видів фінансового контролю, який здійснює Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба), є моніторинг процедури закупівлі. За результатом здійснення такого моніторингу посадова особа Держаудитслужби складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі. Такі висновки зазвичай містять вимогу усунути виявлені порушення, наприклад, шляхом розірвання або визнання недійсним, нікчемним договору про закупівлю, припинення зобов’язань за […]

Хоча податкові перевірки були тимчасово поставлені на паузу та повною мірою не відновились і нині, з набранням чинності Законом України № 3219-IX, проте блокування податківцями податкових накладних та віднесення платників податків до категорії ризикових нікуди не зникали, та, судячи з усього, нікуди не подінуться. Питання знову набуло актуальності з 01.08.2023, коли платники податків, які перебували на єдиному податку за ставкою 2 %, знову повернулись до сплати ПДВ. Заплутаність податкових вимог та непрозорість критеріїв визначення ризикових платників податків можуть видаватися нескінченною спіраллю для підприємців. Утім, важливо знати шляхи та засоби протидії в разі прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

По-перше

Не треба нехтувати своїм правом подавати пояснення комісії регіонального рівня. Дуже не часто, проте в виняткових випадках комісія регіонального рівня може прийняти рішення про виведення платника податків із ризикових. Ба більше, існує позиція суду, згідно з якою суди відмовляють платникам податків у випадку, якщо підприємство не скористалось своїм правом досудового врегулювання та передчасно звернулось до суду (постанова Верховного Суду від 29.06.2023 № 640/21884/20, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 № 380/6485/22, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 № 460/316/21). Хоча відповідно до поточної практики можна звертатись до суду незалежно від застосування процедури адміністративного оскарження, проте, враховуючи динаміку правозастосовної практики, краще перестрахуватись.

По-друге

Слід підготувати детальне обґрунтування господарських операцій та пояснити наявність основних засобів, працівників (це можуть бути як штатні працівники, так і залучені особи за цивільно-правовими договорами), офісних та складських приміщень тощо. Що детальніше буде розписано про господарську діяльність підприємства, то краще, навіть якщо ви знайшли серйозні підстави для скасування рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості. Річ у тім, що сама суть існування механізму блокування податкових накладних полягає в боротьбі зі схемними ПДВ, який створюється, зокрема, за допомогою здійснення нереальних господарських операцій фіктивними компаніями, тобто особа (комісія або суд), яка приймає рішення про відповідність або невідповідність платника податків критеріям ризиковості, має розуміти, що підприємство справді провадить господарську діяльність та не залучене до поширення схемного ПДВ.

По-третє

Рекомендуємо уважно досліджувати саме рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості та його «деталізацію». На запит платника податків податкові органи надають витяг із протоколу проведення засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У цьому витягу міститься більш детальна інформація та аргументація, якою керувався податковий орган, приймаючи рішення про відповідність або невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості. Зміст як самого рішення, так і витягу слід уважно дослідити. Зміст рішення та інформація, зазначена в витягу, можуть не відповідати висновку комісії, а іноді і доводити протилежне. У нашій практиці були випадки, коли в витягу детально розписано про наявність у платника податків працівників, складських приміщень, основних фондів тощо та зроблено висновок про відповідність платника податків критеріям ризиковості, тобто відсутні логіка та причинно-наслідковий зв’язок, висновок не відповідає змісту витягу з протоколу. Невиконання комісією законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19 та від 16.04.2019 у справі № 826/10649/17).

По-четверте

У разі прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі пункту 8 критеріїв (цей пункт є найпоширенішим) податківці зобов’язані вказати в графі «Податкова інформація» код (коди) такої інформації, яка послугувала підставою прийняття відповідного рішення. Довідник кодів податкової інформації затверджений наказом ДПС № 17 від 11.01.2023 та оприлюднений на офіційному сайті https://cvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/650036.html. Він містить 18 кодів: від придбання і постачання товару, походження якого не простежується за ланцюгом постачання, до керівника та/або особи, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, що обіймає аналогічну посаду більш ніж у п’яти (включно) платників податку. В разі відсутності вказівки на код податкової інформації в рішенні про віднесення платника податку до ризикових та/або наявності інформації яка не відповідає жодному коду, рішення вважатиметься прийнятим усупереч положенням Порядку № 1165.

Обов’язок податківців конкретизувати податкову інформацію шляхом зазначення кодів покликане полегшити для платника визначення необхідної інформації та копій документів, які необхідно подати до ДПС для виключення з переліку ризикових.

По-п’яте

У кожному випадку можна знайти додаткові підстави для скасування рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості. Наприклад, в одному випадку в рішенні податковий орган зазначив, що однією з підстав прийняття рішення є «постачання товарів (послуг) платнику (-ам) податку, щодо якого (-их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку». Під час аналізі інформації, зазначеної в витягу, було виявлено, що контрагента було віднесено до ризикових вже після завершення останньої господарської операції між ним та клієнтом. Така знахідка вже сама собою є окремою підставою для скасування рішення.

У підсумку

Завжди є спосіб захистити свої права. Попри вже наявний певний алгоритм захисту інтересів платників податків, у кожному випадку існують унікальні особливості та не завжди «стандартного» набору дій може вистачити, тож краще або ретельно вивчити матеріал, або залучити до свого захисту спеціалістів.

Хоча податкові перевірки були тимчасово поставлені на паузу та повною мірою не відновились і нині, з набранням чинності Законом України № 3219-IX, проте блокування податківцями податкових накладних та віднесення платників податків до категорії ризикових нікуди не зникали, та, судячи з усього, нікуди не подінуться. Питання знову набуло актуальності з 01.08.2023, коли платники податків, які перебували […]

За останні декілька років криптовалюта стала невіддільною частиною сучасного світу фінансів та інвестицій, що цікавить як індивідуальних інвесторів, так і корпоративних структур. Криптовалютні ринки розвиваються з несамовитою швидкістю, ставши глобальним феноменом, що привертає увагу урядів та регуляторів. Україна, як і багато інших країн, розглядає можливості оподаткування криптовалюти для створення прозорої та стабільної фіскальної системи з метою забезпечення фінансової стабільності та захисту інтересів громадян.

У цьому контексті новий проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні», який розроблено на основі Регламенту Європейського Союзу MiCA (The Markets in Crypto assets), має вирішальне значення для сприяння розвитку цифрових активів та впровадження стандартів звітності на національному рівні. Цей законопроєкт передбачає створення прозорої та справедливої системи оподаткування віртуальних активів, сприяючи розвитку індустрії та залучаючи нові інвестиції в економіку країни.

14 червня 2023 року, після прийняття Регламенту MiCA, що регулює функціонування ринку криптоактивів, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) представила профільним органам державної влади проєкт цього закону.

Його умовно можна поділити на три частини:

• зміни до Податкового кодексу України,
• нова редакція Закону України «Про віртуальні активи»,
• зміни до інших законодавчих актів.

Наразі регулювання обігу віртуальних активів здійснюється лише Законом України «Про віртуальні активи», а держава лише поверхово контролює цей процес. Ураховуючи отримання Україною статусу кандидата на членство у Європейському Союзі, необхідно привести законодавство України у відповідність до законодавства останнього, зокрема й у питанні регулювання віртуальних активів. Такою ініціативою передбачено посилення державного контролю над операціями з віртуальними активами, визначення чіткого переліку таких операцій, уповноважено органи контрою та встановлено оподаткування доходу від таких операцій.

Зараз за українським законодавством віртуальні активи поділяються на два типи (забезпечені та незабезпечені), та в новому проєкті закону, відповідно до Регламенту MiCA, таких категорій вже три:

• токени з прив’язкою до активів — віртуальні активи, що не є токенами електронних грошей та мають на меті підтримання своєї стабільної вартості шляхом прив’язки до вартості будь-якого іншого об’єкта цивільних прав або права на інший об’єкт цивільних прав чи їхнього поєднання, включаючи поєднання з однією чи декількома офіційними валютами чи поєднання декількох офіційних валют;
• токени електронних грошей або токени е-грошей — віртуальні активи, що мають на меті підтримання своєї стабільної вартості шляхом прив’язки до вартості однієї офіційної валюти;
• інші віртуальні активи, які не є токенами з прив’язкою до активів та токенами електронних грошей.

Об’єкт оподаткування за новим законопроєктом

Проєктом закону передбачається встановлення податку виключно на прибуток із двох видів операцій з віртуальними активами:

• продаж віртуальних активів за фіатні гроші;
• обмін віртуальних активів на товари, роботи або послуги.

Усі інші види операцій, включаючи емісію (створення), введення в оборот (перший продаж), виведення з обороту віртуальних активів, так само як і обмін одних віртуальних активів на інші віртуальні активи, не є об’єктом оподаткування за цим проєктом закону.

Проте що робити у випадку, коли за продаж одного віртуального активу платник податку, крім фіатних грошей або товару (роботи/послуги), отримує й інший віртуальний актив? У розумінні законопроєкту такий обмін є повністю оподатковуваним продажем віртуального активу. У такому випадку оподатковуватиметься все, що отримано за цим обміном. Таким чином, податок накладатиметься на загальну вартість грошових коштів (договірної ціни товару / роботи / послуги) та договірної ціни інших віртуальних активів, отриманих в результаті такого обміну.

Варто звернути увагу і на той факт, що об’єктом оподаткування є саме позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу віртуальних активів (прибуток), який включається до загального річного оподатковуваного доходу. За своєю суттю цей податок є податком з інвестиційного прибутку, а тому в разі отримання від’ємного загального фінансового результату від операцій з віртуальними активами (збитків) такі збитки вираховуються із загального фінансового результату від операцій з віртуальними активами наступних років до повного погашення таких збитків. Тобто якщо у поточному звітному році платник податку зазнав збитків у операціях з криптовалютою, то загальний фінансовий результат в наступному році зменшується на суму таких збитків. У випадку, якщо загальний фінансовий результат наступного року не перекриває суму збитків, такі збитки вираховуються із загальних фінансових результатів наступних років до їх повного погашення.

Проєкт закону визначає платниками податку з продажу віртуальних активів як фізичних, так і юридичних осіб, проте механізм їх оподаткування дещо відрізняється.

Оподаткування доходу від операцій з криптовалютою фізичних осіб

У разі якщо продаж віртуальних активів здійснюється фізичною особою, то ставка податку з прибутку за такими операціями залежить від часу, протягом якого ці віртуальні активи перебували у власності платника податку.

Про що йдеться? Розробники законопроєкту прагнуть підтримати свого роду інвестиції у віртуальні активи, які можуть бути залучені на довгий час, встановлюючи знижену ставку податку на довготривалі вкладення. Тобто планується встановлення оподаткування за загальною ставкою інвестиційного податку у 18% на прибуток з операцій з криптовалютою, коли така криптовалюта перебуває у власності платника податку менш ніж 1 рік (365 днів і менше). Якщо ж віртуальні активи перебувають у власності платника податку понад 1 рік до моменту їх продажу (безперервно більш ніж 365 днів), то прибуток з операцій з продажу таких активів буде оподатковуватись за ставкою 5%.

Варто звернути увагу, що в цьому контексті «продажем» є продаж віртуальних активів за фіат або обмін їх на товари (роботи/послуги).

Тобто в разі здійснення обміну однієї криптовалюти на іншу без залучення фіатних грошей ця операція не вважається продажем, а тому строк перебування криптовалюти у власності платника податку продовжується не перериваючись. Таким чином, платник податку може скільки завгодно обмінювати одні віртуальні активи на інші віртуальні активи до того часу, поки не продає їх за фіатні гроші або не обмінює їх на товари, роботи або послуги.

Проте як визначити строк перебування у власності платника податку віртуального активу у випадку наявності у нього двох ідентичних віртуальних активів різної вартості, один з яких був отриманий понад рік тому, а інший, наприклад, – всього 6 місяців назад, і платник податку хоче здійснити продаж такого активу? Яким чином тоді оподатковуватиметься така операція?

У цьому випадку проєкт закону передбачає черговість здійснення продажу ідентичних віртуальних активів, що мають різну вартість: спочатку здійснюються операції з тим віртуальним активом, який був набутий платником податку раніше.

Тобто, якщо платник податку має у власності два токени однієї криптовалюти, один з яких отриманий 366 днів тому, а інший — пів року тому, то у випадку, коли він продаватиме один токен цієї криптовалюти або обмінюватиме його на товар (роботу/послугу), першим він продасть той токен, який був придбаний 366 днів тому, та оподатковуватиметься прибуток з такої операції за ставкою 5%.

Крім того, для платників податку — фізичних осіб встановлюватиметься додаткова пільга, яка передбачає, що у випадку, коли прибуток з операцій з віртуальними активами, отриманий платником податку протягом звітного року, не перевищує 100 мінімальних заробітних плат, то такий прибуток не підлягає оподаткуванню. Розробники законопроєкту вказують, що метою цієї пільги є підтримка людей, що тільки починають знайомитися з віртуальним активами та вкладають туди невеликі кошти.

Варто звернути увагу, що на платників податку на доходи фізичних осіб накладається також 1,5% військового збору, і оподаткування операцій з віртуальними активами не є винятком. Тобто ставки податку на інвестиційний прибуток фізичних осіб від операцій з віртуальними активами з урахуванням військового збору становитимуть, відповідно, 19,5% та 6,5%.

Оподаткування доходу від операцій з криптовалютою юридичних осіб

Що відбувається, коли власником криптовалюти є юридична особа? Якщо ж діяльність з продажу віртуальних активів здійснюється юридичною особою, то прибуток з такої діяльності буде оподатковуватись за загальною ставкою податку на прибуток підприємств, що становить 18%, жодних знижених ставок податку та пільг для юридичних осіб за такими операціями законопроєкт не передбачає.

Оподаткування доходу від операцій з криптовалютою, проведених платниками єдиного податку, здійснюється за загальними правилами і ставками оподаткування для таких платників єдиного податку.

Платники податку зобов’язані будуть окремо декларувати всі доходи, отримані в результаті здійснення визначених проєктом закону операцій з віртуальними активами. Необхідністю стане збір усієї первинної документації за такими операціями, зокрема інформації про місце, час набуття, вартість віртуального активу, місце, час та порядок отримання доходу тощо, та впровадження криптобіржами відповідної інфраструктури.

Водночас проєкт закону не передбачає встановлення нових санкцій за порушення порядку декларування чи сплати податків за операціями з криптовалютою. У випадку недотримання платником податку цих норм до нього застосовуватимуться заходи впливу, що вже наявні в податковому законодавстві.

Регуляторами ринку криптовалют буде призначено Національний банк України та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно до розподілу їх повноважень вони здійснюватимуть контроль, регулювання та нагляд за діяльністю учасників ринку криптовалют.

Розробники законопроєкту планують, що закон набере чинності з 1 січня 2024 року, і декларування доходів з операцій з криптовалютою розпочнеться з початком звітного року. Тобто на початку 2025 року платникам податків необхідно буде подати декларації з даними про віртуальні активи за результатами 2024 року.

Висновки

Законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні» може стати важливим кроком у напрямку розвитку сучасної фінансової системи в Україні, яка враховує виклики та можливості цифрової економіки.

Водночас наразі тривають дискусії з приводу встановлення оптимального відсотка оподаткування операцій з криптовалютою в Україні.

Визначення найбільш прийнятного відсотка оподаткування операцій з криптовалютою в Україні є складною задачею, яка пов’язана з багатьма факторами. Оптимальна ставка податку повинна збалансовувати різні аспекти, такі як забезпечення фінансової стабільності бюджету, сприяння розвитку інноваційного сектору, залучення інвестицій, а також забезпечення справедливості та врахування можливостей громадян, оскільки високі податки можуть зменшити інтерес до вкладання коштів у ці галузі та викликати відтік обізнаних фахівців цієї сфери за кордон.

Вважаємо за необхідне виділити деякі ключові фактори, які слід враховувати під час встановлення оптимальної ставки оподаткування операцій з криптовалютою:

• Рівень фінансових потреб бюджету. Одним з важливих аспектів є забезпечення достатнього фінансування державного бюджету. Ставка податку має бути достатньою, щоб забезпечити необхідні доходи, але водночас не перевантажувати платників податків.
• Стимулювання інновацій та інвестицій. Низька ставка податку може стимулювати розвиток інноваційного сектору, залучення інвестицій та ріст криптовалютного ринку. Це може бути важливим фактором для забезпечення довгострокового розвитку країни.
• Мінімізація незаконних операцій. Занадто низька ставка податку може сприяти незаконним операціям та відмиванню грошей. Отже, ставка повинна бути достатньою, щоб забезпечити дотримання правил та перешкоджати незаконним діям.
• Справедливість. Ставка оподаткування має бути справедливою і прозорою для всіх громадян та підприємств. Важливо враховувати можливість платників податків сплатити податок, а також розмір їх операцій.
• Відповідність міжнародним стандартам. Важливо вивчити, які ставки оподаткування операцій з криптовалютою існують у світі, і спробувати підібрати ставку, яка б відповідала міжнародним стандартам та забезпечувала конкурентоспроможність країни.

Визначення оптимальної ставки оподаткування операцій з криптовалютою для залучення іноземного інвестування є складною задачею, і результат може значно варіюватися в залежності від багатьох чинників. Проте варто розглянути приклад Литви та звернути увагу на деякі ключові аспекти, які сприяли успішному залученню іноземних інвестицій через оптимальне оподаткування криптовалютних операцій.

Литва визначилася як країна зі сприятливим регулюванням криптовалют та блокчейн-технологій. Однією з ключових ініціатив було запровадження податку на 5% з оперативного прибутку від криптовалютних операцій для юридичних осіб. Це дало змогу залучити увагу іноземних компаній та інвесторів, оскільки така ставка вигідно відрізнялася від більшості інших країн.

Серед іншого під час визначення оптимальної ставки податку для залучення іноземного інвестування варто враховувати такі фактори:

• Конкурентність. Ставка оподаткування повинна бути конкурентоспроможною порівняно з іншими країнами, які також намагаються привабити іноземні інвестиції у сферу криптовалют та блокчейн-технологій.
• Стабільність правил. Інвестори шукають стабільність та передбачуваність у правилах та оподаткуванні. Зміни в податкових ставках можуть викликати невизначеність та знижувати довіру інвесторів.
• Доцільність витрат. Інвестори оцінюють не тільки величину податку, але й вартість обслуговування оподаткування. Система оподаткування повинна бути простою та ефективною.
• Підтримка інфраструктури. Окрім оподаткування, важливо забезпечити наявність необхідної інфраструктури для криптовалютних проєктів, такої як фінансові установи, технічні послуги та правова підтримка.
• Безпека та регулювання. Іноземні інвестори віддають перевагу країнам з рівною та стабільною системою регулювання криптовалют та блокчейн-технологій.

Узгоджене та обґрунтоване встановлення оптимальної ставки оподаткування операцій з криптовалютою може виявитися корисним інструментом для залучення іноземних інвестицій, так само як це вдалося Литві та іншим країнам, які стали популярними для криптовалютних стартапів та інвесторів.

Підбиваючи підсумки та враховуючи досвід країн-партнерів, вважаємо, що ставка податку в розмірі 5% від прибутку з криптовалютних операцій є оптимальною для нашої країни в умовах сьогодення. Використовуючи саме такий підхід, законодавцю вдасться забезпечити фінансову стабільність бюджету, сприяти розвитку інноваційного сектору та залучити іноземні інвестиції в умовах війни. Перехід до сучасної системи оподаткування криптовалюти є надзвичайно важливим кроком для створення стійкої та інноваційної криптовалютної екосистеми в Україні. Відповідне регулювання дасть змогу залучити нові інвестиції, забезпечити стабільність фінансової системи, розвитку інноваційного сектору та запобігання незаконним операціям з криптовалютами, зміцнити соціальну інфраструктуру та підтримати інноваційні стартапи. Це надасть можливість забезпечити стабільний приріст бюджетних надходжень та сприятиме фінансовій стійкості країни. І хоча перед країною постають певні виклики, їх розумне розв’язання дасть змогу зробити крок уперед у сфері регулювання криптовалют і позитивно позначиться на подальшому розвитку цієї інноваційної галузі.

За останні декілька років криптовалюта стала невіддільною частиною сучасного світу фінансів та інвестицій, що цікавить як індивідуальних інвесторів, так і корпоративних структур. Криптовалютні ринки розвиваються з несамовитою швидкістю, ставши глобальним феноменом, що привертає увагу урядів та регуляторів. Україна, як і багато інших країн, розглядає можливості оподаткування криптовалюти для створення прозорої та стабільної фіскальної системи з […]

Любі Українці! Щиро вітаємо Вас з нагоди 32-ї річниці Незалежності України! Бажаємо Вам мирного та чистого неба над головою, міцного духу та волі, здоров’я Вам та Вашій родині. Нехай у Вашому житті панує виключно довгоочікуваний Мир! Слава Україні!

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року був запроваджений воєнний стан на території України. Значна кількість громадян України стали на захист суверенітету та територіальної цілісності України з метою подолання збройної агресії російської федерації. Велику роль у захисті держави та підтримці Збройних сил України відіграють підприємства, діяльність яких спрямована на виготовлення безпілотних літальних апаратів (БпЛА, дрони), що забезпечують потреби військових.

Законодавство України містить значну кількість колізій та прогалин щодо виробництва БпЛА, адже зазначена галузь до початку повномасштабної війни не була поширеною в Україні та правове регулювання цієї сфери лише нещодавно почало розвиватися. Проте війна триває, та БпЛА відіграють велику роль у наближенні перемоги.

Безпілотні літальні апарати, згідно з Повітряним кодексом України, поділяються на цивільні та державні. Цивільні задовольняють потреби держави і громадян у повітряних перевезеннях, авіаційних роботах та виконанні польотів із приватною метою, державні – з метою забезпечення національної безпеки та оборони держави, захисту населення, що покладається на Збройні сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, органи Національної поліції, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, органи охорони державного кордону України, митні органи. Державні БпЛА поділяються на три класи. У цій статті проаналізуємо ключові правові аспекти виготовлення БпЛА, які належать до І класу (злітною масою до 150 кг) державної авіації України.

Передусім необхідно зазначити, що до польотів допускаються справні БпЛА з оформленою встановленою документацією, які підготовлені відповідно до завдання, зареєстровані в реєстрі державних повітряних суден та мають допуск до виконання польотів (перельотів) безпілотним літальним апаратом, який належить до І класу. Отже, дуже важливим є дотримання таких вимог: розробка необхідної документації для БпЛА, отримання допуску до виконання польотів та реєстрація БпЛА.

Документація, яка має бути розроблена для БпЛА:

• експлуатаційна (керівництво з льотної експлуатації, інструкція з розрахунку дальності і тривалості польоту, керівництво з технічної експлуатації, до якого входять: технічний опис, інструкції з експлуатації, технологічні карти та інструкції з протидії технічним засобам розвідки, перелік несправностей, з якими безпілотне повітряне судно допускається до польоту, керівництво з військового ремонту, регламент технічного обслуговування, керівництво із завантаження і центрування, альбом електричних схем, відомості запасні частини та матеріали (експлуатаційні), норми витрат запасних частин на 100 годин експлуатації, норми розходу матеріальних засобів на 100 годин нальоту, відомість експлуатаційних документів);
• ремонтна (керівництво із середнього ремонту, керівництво з капітального ремонту, технічні умови на капітальний та (чи) середній ремонт, альбом основних з’єднань і ремонтних допусків, креслення ремонтні, керівництво з ремонту БпАК у разі бойових пошкоджень, каталог деталей і складальних одиниць (комплектувальних виробів або компонентів), відомості запасні частини та матеріали (ремонтні), норми витрат запасних частин на капітальний та (чи) середній ремонт, норми витрат матеріалів на капітальний та (чи) середній ремонт, технічна документація на нестандартне технологічне обладнання, прилади та інструменти, відомість групового комплекту запасних частин і матеріалів для забезпечення військового ремонту в особливий період, відомість ремонтного комплекту запасних частин для забезпечення капітального ремонту в особливий період, відомість ремонтної документації);
• пономерна (формуляри (з формулярними схемами), паспорти, етикетки).

Більш детальна характеристика документації, яка повинна бути розроблена для БпЛА, міститься в Правилах технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів I класу державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 10 серпня 2018 року № 401.

В умовах воєнного стану під час постачання зразків безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) до ЗСУ, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 25.02.2015 № 345 «Про затвердження Порядку постачання озброєння, військової та спеціальної техніки та боєприпасів під час особливого періоду, введення надзвичайного стану, проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та у період проведення антитерористичної операції» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2022 року № 1097), розробник надає тактико-технічні характеристики зразка, результати випробувань, проведених виробником.

Одним із важливих етапів є реєстрація БпЛА в реєстрі повітряних суден. Особливо це питання є актуальним для нових (експериментальних) БпЛА. Виробник (розробник) БпЛА, в яких зацікавлений державний замовник, перед льотними випробуваннями повинен виконати процедуру реєстрації БпЛА у тимчасовому реєстрі повітряних суден, для чого необхідно подати такі документи: заява на тимчасову реєстрацію повітряного судна; копії документів, які підтверджують право власності (право повного господарського відання, право оперативного управління) на повітряне судно; свідоцтво про виключення повітряного судна з Державного реєстру цивільних повітряних суден України (за наявності); витяг із документів Державного замовлення щодо проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що стосуються необхідності виконання польотів повітряного судна (або відповідного рішення в разі проведення таких робіт експлуатаційною організацією в ініціативному порядку); копія (витяг) із контракту, що підтверджує використання повітряного судна надалі в державній авіації України або в державній (військовій) авіації іноземних замовників; копія (витяг) із програми льотних випробувань повітряного судна.

Після отримання тимчасового реєстраційного посвідчення необхідно отримати допуск на виконання польотів. Допуск до виконання польотів БпЛА видає експлуатаційна організація на підставі реєстраційного посвідчення державного повітряного судна та інших документів, що регулюють питання державної авіації України, за підписом керівника (командира) експлуатаційної організації, завірений у встановленому законодавством порядку. Згідно з Правилами реєстрації державних повітряних суден експлуатаційна організація – це військова частина, ремонтне підприємство або організація будь-якої організаційно-правової форми, яка безпосередньо здійснює експлуатацію державних повітряних суден та відповідає за технічний стан.

У процесі виготовлення зазначених документів, отримання допуску до виконання польотів необхідно не забувати про якісні технічні характеристики дронів. Під час розробки зразків БпЛА виробник (розробник) повинний враховувати та використовувати кількісні та якісні показники бойових властивостей, що визначають призначення зразка, його бойові завдання, об’єкти дій, умови бойового застосування та рівень бойової ефективності, які зразок повинен мати для виконання бойових завдань підрозділами в очікуваних умовах ведення бойових дій, зазначених в оперативно-тактичних вимогах на БпАК.

Дуже важливим та складним є питання визначення радіочастот, які використовуються під час виробництва дронів. Законодавством України передбачено, що для використання деяких радіочастот необхідно отримувати дозволи, ліцензії. Постановою Кабінету Міністрів України № 815 від 09.06.2006 затверджено План використання радіочастотного ресурсу України (далі – План). Розділом ІІ Плану передбачено перелік смуг радіочастот, для використання яких необхідно отримувати дозволи, ліцензії, та тих, які можуть використовуватися без отримання спеціальних дозволів та ліцензій.

Окрім того, в Україні діє реєстр радіообладнання  та випромінювальних пристроїв. У випадку використання для виготовлення дронів радіообладнання та випромінювальних пристроїв необхідно перевірити, чи наявні останні в реєстрі. Якщо для виготовлення дронів використовуються радіообладнання та випромінювальні пристрої, не зазначені в реєстрі, то для їх використання необхідно подати заявку на включення таких засобів до реєстру.

В умовах надзвичайного або воєнного стану Генеральний штаб за погодженням з адміністрацією Держспецзв’язку може встановлювати тимчасові обмеження на користування окремими смугами, номіналами радіочастот для використання радіообладнання, випромінювальних пристроїв загальними користувачами та радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв спеціального призначення – спеціальними користувачами.

Отже, в разі якщо під час виготовлення дронів використовуються радіочастоти, необхідно також перевірити, чи нема обмеження на використання таких радіочастот від Генерального штабу.

Таким чином, виробництво (розробка) державних БпЛА має здійснюватися відповідно до вимог законодавства України щодо розроблення необхідної технічної документації до дронів, отримання спеціальних дозволів, дотримання спеціальних процедур. Враховуючи важливість зазначеної галузі для України в умовах воєнного стану, правові аспекти цього питання потребують доопрацювання та вдосконалення задля спрощення діяльності виробників (розробників) державних БпЛА  з виготовлення цієї військової техніки, яка відіграє значну роль у захисті держави, прискоренні перемоги та знищенні противника.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року був запроваджений воєнний стан на території України. Значна кількість громадян України стали на захист суверенітету та територіальної цілісності України з метою подолання збройної агресії російської федерації. Велику роль у захисті держави та підтримці Збройних сил України відіграють підприємства, діяльність яких спрямована на виготовлення безпілотних літальних […]

Любі Українці! Щиро вітаємо Вас з нагоди 31-ї річниці Незалежності України! Бажаємо Вам мирного та чистого неба над головою, міцного духу та волі, здоров’я Вам та Вашій родині. Нехай у Вашому житті панує виключно довгоочікуваний Мир! Слава Україні!

Юристи Carlton & Amrok під керівництвом партнера Артура Ступака захистили в суді інтереси клієнта – комунального підприємства у спорі з ДТЕК. ДТЕК звернулись в суд з позовом про стягнення з клієнта грошових коштів за порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі – ПРРЕЕ). Оцінивши доводи позивача, ми вирішили звернутись в суд в межах існуючою справи […]

Державна податкова служба України оприлюднила список платників податків, які підлягають документальній плановій перевірці в 2022 році. Ознайомитись з планом-графіком вказаних заходів Ви можете за посиланням: https://tax.gov.ua/diy…/plani-ta-zviti-roboti-/545291.html Адвокатське об’єднання “Carlton&Amrok” здійснює супроводження податкових перевірок, консультування та вирішення юридичних питань щодо внутрішнього та міжнародного оподаткування, застосовування усіх можливих механізмів зниження податкового навантаження.