...

Категорія: Статті

Успішний захист справи в трудовому спорі з Carlton&Amrok!

Справи про поновлення на роботі — лідер у практиці трудових суперечок, а оскарження працівниками звільнення часто призводить до незапланованих збитків для роботодавця.

Юристи Carlton&Amrok успішно захистили інтереси підприємства, запобігши втраті значної суми у вигляді відшкодування виплат колишньому працівнику, який займав керівну посаду.

Над проєктом працювали партнер Carlton&Amrok Артур Ступак та юрист Владислава Семеняка.

Шукаєте надійну підтримку у трудових суперечках? Звертайтеся до нас!

Справи про поновлення на роботі — лідер у практиці трудових суперечок, а оскарження працівниками звільнення часто призводить до незапланованих збитків для роботодавця. Юристи Carlton&Amrok успішно захистили інтереси підприємства, запобігши втраті значної суми у вигляді відшкодування виплат колишньому працівнику, який займав керівну посаду. Над проєктом працювали партнер Carlton&Amrok Артур Ступак та юрист Владислава Семеняка. Шукаєте надійну […]
Читати далі

Визнання заповіту недійсним на користь Клієнта

Після 2 років боротьби та 20+ судових засідань, ми домоглись визнання заповіту недійсним на користь Клієнта, тим самим не допустивши незаконного заволодіння значною кількістю об’єктів нерухомості в Києві та Київській області.

 

Над проєктом працювали партнер Carlton&Amrok Артур Ступак, та старший юрист Маргарита Недашковська.

 

Наш успіх — ваша захищеність. Зв’яжіться з нами, якщо вам потрібна правова допомога!

Після 2 років боротьби та 20+ судових засідань, ми домоглись визнання заповіту недійсним на користь Клієнта, тим самим не допустивши незаконного заволодіння значною кількістю об’єктів нерухомості в Києві та Київській області.   Над проєктом працювали партнер Carlton&Amrok Артур Ступак, та старший юрист Маргарита Недашковська.   Наш успіх — ваша захищеність. Зв’яжіться з нами, якщо вам […]
Читати далі

Carlton&Amrok – юридична допомога для підприємців!

Шановні підприємці! Хочете уникнути неприємних ситуацій, зберегти свій бізнес від непередбачуваних ризиків і зосередитися на його розвитку? Тоді зверніть увагу, що юридична допомога – необхідний елемент успішної підприємницької діяльності!

Наша компанія спеціалізується на наданні юридичних послуг підприємцям. Наші послуги охоплюють широкий спектр питань, що стосуються вашого бізнесу:

Юридичні консультації: Ви завжди можете звернутися до нас для отримання експертної думки та професійного поради щодо різних правових питань, що виникають у вашій діяльності.

Реєстрація бізнесу: Ми допоможемо вам ефективно пройти процедуру реєстрації вашого бізнесу (ТОВ/АТ/ФОП/юридична особа за кордоном) враховуючи всі необхідні вимоги та правові аспекти.

Податкові питання: Допоможемо вам зменшити фінансові ризики, забезпечити відповідність податковому законодавству та вирішити спірні податкові питання.

Розробка договорів та їх правовий аналіз: Розробимо для вас договори або внесемо зміни в договори партнерів, що допоможе вам уникнути потенційних проблем та захистити свої інтереси.

Переговори та претензійна діяльність: Ведення переговорів та ефективне врегулювання спорів важливі для успішної діяльності. Ми забезпечимо вам кваліфіковану підтримку у цих процесах та допоможу досягти взаємовигідних угод.

Ми пропонуємо унікальні умови співпраці, включаючи індивідуальний підхід до кожного клієнта, оперативність та конфіденційність. Наша мета – допомогти вам зосередитися на розвитку вашого бізнесу, забезпечивши його юридичну безпеку.

Шановні підприємці! Хочете уникнути неприємних ситуацій, зберегти свій бізнес від непередбачуваних ризиків і зосередитися на його розвитку? Тоді зверніть увагу, що юридична допомога – необхідний елемент успішної підприємницької діяльності! Наша компанія спеціалізується на наданні юридичних послуг підприємцям. Наші послуги охоплюють широкий спектр питань, що стосуються вашого бізнесу: Юридичні консультації: Ви завжди можете звернутися до нас […]
Читати далі

Carlton&Amrok взяла участь у розробці змін до законодавства

Партнер Адвокатського об’єднання «Carlton&Amrok» та фахівець Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, Євген Калашников, разом з юристом Маргаритою Недашковською взяли участь у розробці проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство», зареєстрованого за № 10190 від 25.10.2023 р.

Проєкт закону направлений на посилення боротьби з шахрайством «кол-центрів», «електронно-комунікаційних шахрайських організацій», відомих як «офіси». Закон встановлює відповідальність за створення та участь в електронно-комунікаційних шахрайських організаціях. Також передбачає підстави для звільнення осіб від кримінальної відповідальності, якщо вони допомогли розкриттю шахрайської організації та зізналися у її створенні

Сподіваємося, що прийняття цього закону допоможе боротьбі зі злочинністю, змінить уявлення про “офіс” та покращить ситуацію.

Партнер Адвокатського об’єднання «Carlton&Amrok» та фахівець Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, Євген Калашников, разом з юристом Маргаритою Недашковською взяли участь у розробці проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство», зареєстрованого за № 10190 від 25.10.2023 р. Проєкт закону направлений на посилення боротьби з шахрайством «кол-центрів», […]
Читати далі

Carlton&Amrok захистила права Клієнта – виробника сільськогосподарської продукції

Наші адвокати успішно оскаржили рішення Комісії ГУ ДПС Чернігівської області. Захист прав клієнта – виробника сільськогосподарської продукції – став можливим завдяки виваженій стратегії та впертій роботі нашого юриста Владислава Лелеки, під керівництвом партнера Артура Ступака.

Рішення першої та апеляційної інстанцій підтвердили, що рішення податкової комісії було протиправним. Наші адвокати готові захищати ваші права та інтереси! Дякуємо за довіру та можливість допомогти у розв’язанні правових питань.

Наші адвокати успішно оскаржили рішення Комісії ГУ ДПС Чернігівської області. Захист прав клієнта – виробника сільськогосподарської продукції – став можливим завдяки виваженій стратегії та впертій роботі нашого юриста Владислава Лелеки, під керівництвом партнера Артура Ступака. Рішення першої та апеляційної інстанцій підтвердили, що рішення податкової комісії було протиправним. Наші адвокати готові захищати ваші права та інтереси! […]
Читати далі

Carlton&Amrok захистила інтереси Клієнта у майновому спорі

Ще одна успішна справа на нашому рахунку!

У ході судового розгляду юристи Carlton&Amrok довели, що Приватне акціонерне товариство “ОТІС” не виконало свої зобов’язання за договором субпідряду, а саме не оплатило виконані роботи.

Господарський суд міста Києва погодився з аргументами юристів Carlton&Amrok, та стягнув на користь Клієнта суму боргу за договором субпідряду разом зі штрафними санкціями та витратами на правову допомогу

Ми раді, що суд ухвалив справедливе рішення у цій справі. Це рішення є важливим для захисту прав наших клієнтів та довіри до нас з боку бізнесу

Над проєктом працювали юрист Carlton&Amrok Владислава Семеняка та партнер Об’єднання Артур Ступак.

Дізнайтеся більше: https://reyestr.court.gov.ua/Review/113689458

Ще одна успішна справа на нашому рахунку! У ході судового розгляду юристи Carlton&Amrok довели, що Приватне акціонерне товариство “ОТІС” не виконало свої зобов’язання за договором субпідряду, а саме не оплатило виконані роботи. Господарський суд міста Києва погодився з аргументами юристів Carlton&Amrok, та стягнув на користь Клієнта суму боргу за договором субпідряду разом зі штрафними санкціями […]
Читати далі

Carlton&Amrok про Будівельні спори

Дана стаття присвячена спорам між замовником та підрядником, та не зачіпає болючу тему спорів між інвесторами будівництва та власниками квартир з забудовниками. В цьому матеріалі містяться не стільки поради та міркування щодо ведення судових справ пов’язаних з будівництвом, скільки поради з моделі поведінки з контрагентом протягом процесу будівництва. Мета – мінімізація ризиків в випадку виникнення суперечки, яка в подальшому може лягти в судову площину.

В кожному спорі є дві сторони, і як правило у кожної сторони є своя точка зору:

Точка зору замовника: роботи було виконано не в повному обсязі або неякісно, ми не будемо їх оплачувати;

Точка зору підрядника: ми виконали роботи в повному обсязі відповідно до умов проектної документації, а жадібний замовник відмовляється перераховувати нам чесно зароблені гроші.

На практиці обидві ці точки зору можуть мати відношення до дійсності та співіснувати в одному й тому самому випадку, оскільки нерідко окрім закріплених на папері домовленостей можуть існувати ще й «понятійні» домовленості між замовником та підрядником, які не завжди корелюються з нормами матеріального права. Звісно ж, суд такі тонкі нюанси справедливо не бере до уваги, та враховує виключно положення договору, проектно-кошторисну та виконавчу документацію, акти та листування між сторонами.

На етапі початку спору одна із сторін, як правило, дізнається, що попри дружні відносини які існували з контрагентом до виникнення суперечки, інша сторона обачливо підстраховувалась та надсилала листи з приводу кожного, навіть незначного відступу іншої сторони від умов договору. Слід зазначити, що така обачлива сторона діяла цілком вірно та на старті має певну перевагу над іншою. Наприклад: зазвичай договір підряду передбачає обов’язок підрядника почати виконання робіт тільки після виконання замовником певних дій: сплати авансу; передачі будівельного майданчику (фронту робіт), проектно-кошторисної документації, декларації про початок виконання будівельних робіт, тощо. В випадку, якщо замовник не виконав своїх обов’язків (або виконав але не оформив документально), підряднику буде набагато легше довести те що строки виконання робіт порушено не з його вини якщо він надасть докази повідомлення замовника про невиконання останнім своїх обов’язків які передують виконанню підрядником будівельних робіт.

Те що слід завжди пам’ятати, оскільки майже всі з цим стикаються – якщо замовник негайно (зазвичай цей строк визначений в договорі та становить 5 днів) після отримання від підрядника акту КБ-2В не повідомив останнього про незгоду з обсягом виконаних робіт або не заявив про виявлені недоліки – за умови відсутності інших ввідних даних замовнику скоріш за все необхідно буде сплатити грошові кошти. Навіть, якщо згодом замовник оцінив ситуацію, та направив підряднику заяву про виявлені недоліки.

Така прикра для замовника ситуація випливає з норм законодавства, зокрема статей 853 та 882 Цивільного кодексу України. Акт, направлений підрядником замовнику належним чином, та не підписаний замовником, є підставою для стягнення з замовника грошових коштів, за умови що замовник вчасно не зреагував та не заявив про наявність недоліків в зазначених в актах роботах. Верховний Суд неодноразово приходив до такого висновку (наприклад: постанова від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

Замовники в такому випадку нерідко надають в суд договори з іншими підрядниками та акти виконаних робіт, які підтверджують (на їх думку), що інші підрядники були залучені після виникнення спору з «первинним» підрядником, та саме вони закінчили роботи розпочаті проблемним підрядником, або усунули недоліки після проблемного підрядника. Такі договори і акти звісно ж не можуть бути розцінені як беззаперечні докази того, що підрядником (тим, якого було залучено спочатку) не було виконано роботу належним чином, та скоріш за все суд пошлеться на вже зазначені вище статті 853 та 882 Цивільного кодексу України. Отже, такі дії є не зайвими, але не є панацеєю.

Натомість, вірним кроком було б проведення замовником комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи до залучення нових підрядників та продовження будівельних робіт (ця дія може бути ускладнена строками, оскільки замовник за одним договором може бути підрядником за іншим договором з генеральним підрядником).

Візьмемо інший варіант. Ситуація з актами спірна (в нашій практиці не раз були випадки, коли спірним є навіть факт підписання акту), сторони не погоджуються з обсягом та/або якістю виконаних робіт та відповідно з сумою заборгованості, жодна з сторін не надала до суду висновку експерта. В даному випадку, доцільним та логічним буде проведення судової експертизи задля встановлення істини – тут все зрозуміло.

Ускладнимо ситуацію. Та сама спірна ситуація з актами, проте підрядник звернувся до суду з позовною заявою з спливом деякого часу (можливо невеликого проміжку часу), та заявив клопотання про призначення експертизи. Замовник, в свою чергу, надає в суд договори з іншими підрядниками та акти приймання виконаних будівельних робіт. З цих договорів та актів можна зрозуміти, що після фактичного припинення взаємовідносин з проблемним підрядником, інші залучені підрядники вже виконали роботи які «первісний» (проблемний) підрядник мав виконати відповідно до умов договору. Тобто, експерт безперечно прийде до висновку, що спірні роботи визначені договором з проблемним підрядником були виконані, проте чи зможе експерт відповісти на питання хто саме виконав ці роботи? Що ж робити в такій ситуації, та чи буде суд задовольняти клопотання про проведення експертизи в такому випадку?

Проблема полягає в тому, що в розумінні Господарського процесуального кодексу України (скоріш за все ситуація виникне в господарському процесі), Закону України «Про судову експертизу», Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи, тобто в розумінні всього що має відношення до даної ситуації, експертизу призначати треба. Точніше, треба призначати експертизу керуючись суто формальним підходом, не розуміючи (або не маючи бажання розуміти) ситуацію, та не дослідивши повністю та всебічно обставини справи. Чи потрібні в даному випадку спеціальні знання в сфері іншій ніж право? Звісно потрібні. Чи зможе експертиза надати відповідь на питання в контексті змодельованих обставин справи? Ні, не зможе.

Суд скоріш за все припускатиме, що замовник може бути не до кінця відвертим, та що він може вчинити дії для створення формальної фабули виконання робіт іншою організацію. Проте це припущення є лише припущенням, доки надані замовником договори не визнані недійсним, або факт невиконання робіт залученими організаціями не встановлено в іншому провадженні, наприклад кримінальному. На нашу думку (суб’єктивну, звісно), в такій ситуації клопотання про призначення експертизи задовольняти не треба, оскільки ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі виникнення спору з приводу виконаної роботи на вимогу будь-якої з сторін має бути призначена експертиза. Таким чином, в випадку, якщо підрядник відразу не скористався своїм правом на ініціювання експертизи, та згадав про таку можливість лише в суді після спливу часу, можна констатувати, що підрядник повадиться не добросовісно, та побачивши, що виконання робіт на об’єкті продовжуються, має намір привласнити результати робіт (грошові кошти за роботи які фактично не виконував).

Розберемо іншу розповсюджену ситуацію. Замовник не задоволений співпрацею з підрядником. Договори підряду нерідко містять положення, які дозволяють розірвати договір в односторонньому позасудовому порядку (в випадку співпраці з великим замовником – таких підстав зазвичай безліч). В залежності від умов договору, окрім розірвання договору, замовник може також застосувати штрафні санкції та повернути сплачені авансові платежі. Наприклад, якщо замовником є державне чи комунальне підприємство, або державний орган, то до договору з таким замовником буде застосовуватись положення пункту 19 Постанови КМУ № 1764 від 27 грудня 2001 року яким визначено, що підрядник зобов’язується використати одержаний аванс (30 відсотків) на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Проте, нерідко в договорі чітко не встановлено підстав для розірвання договору підряду та повернення суми авансового платежу. Ми досить частко стикаємось з формальним підходом до оформлення договору підряду – здебільшого, однієї помилки яка призвела до наслідків вистачає для того щоб систематизувати та привести до ладу документи та документообіг.

Законом передбачено можливість розірвати договір підряду в односторонньому порядку на підставі рішення суду. Загальне правило розірвання договору за рішенням суду викладене в ст. 651 Цивільного кодексу України – істотне порушення умов договору. Спеціальне правило розірвання договору застосовне до договору підряду викладене в частині 3 статті 849 Цивільного кодексу України. В зазначеній нормі визначено, що якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги – відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Щодо очевидності неможливості виконання підрядником робіт у визначений договором строк, то це питання є унікальним для кожного окремого випадку. А от щодо повернення сплачених грошових коштів, то на нашу думку тут ситуація менш неоднозначна. Положення частини 3 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє стягнути з підрядника суму збитків. Проте, поняття збитки в даному випадку не є тотожнім до поняття авансового платежу. Тобто, наведена норма не дозволяє при розірванні договору з підрядником у зв’язку із значним порушенням строків виконання робіт стягнути суму сплаченого авансу. В реєстрі судових рішень можна знайти рішення суду, зазвичай першої інстанції, в яких суди на підставі зазначеної норми при розірванні договору підряду стягують з підрядника суму сплаченого авансу (правовою підставою для стягнення суми авансу є саме стаття 849 Цивільного кодексу України!!!). Ми не зовсім згодні з тим що дана норма може бути підставою для стягнення авансу в такому випадку.

На нашу думку, при розірвання договору підряду на підставі статті 849 Цивільного кодексу України, сплачені замовником авансові платежі можуть вважатись безпідставно набутими коштами, та до них може бути застосоване положення статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 916/2368/18.

Звісно, спори у сфері будівництва є значно більш різноманітними, як то: земельні спори, спори з приводу державної реєстрації прав, спори з органами державного архітектурно-будівельного нагляду та контролю, спори з органами місцевого самоврядування, тощо. Проте, такі спори є більш специфічними, та можуть мати певну унікальність від в кожному конкретному випадку. Натомість, наведена в цій статті інформації буде корисна для всіх, хто якось пов’язаний з будівництвом.

Дана стаття присвячена спорам між замовником та підрядником, та не зачіпає болючу тему спорів між інвесторами будівництва та власниками квартир з забудовниками. В цьому матеріалі містяться не стільки поради та міркування щодо ведення судових справ пов’язаних з будівництвом, скільки поради з моделі поведінки з контрагентом протягом процесу будівництва. Мета – мінімізація ризиків в випадку виникнення […]
Читати далі

Carlton&Amrok – Відсотки нерезидентів

Податковий облік процентів які виплачуються пов’язаній особі нерезиденту за отриманою позикою (кредитом) має певні тонкощі які відрізняють його від аналогічного для двох осіб резидентів.

Податковий облік процентів які виплачуються пов’язаній особі нерезиденту за отриманою позикою (кредитом) має певні тонкощі які відрізняють його від аналогічного для двох осіб резидентів – це пов’язано з тим, що облік «внутрішньої» позики регулюється виключно П(С)БО, в той час як для іноземної позики можуть застосовуватись різниці визначені ст. 140 Податкового кодексу України (ПКУ).

ЩО ТАКЕ РІЗНИЦЯ?

Різниця – це сума, на яку фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств збільшується або зменшується залежно від настання обставин, визначених ПКУ.

ЗА ЯКИХ УМОВ ВИНИКАЄ РІЗНИЦЯ?

Якщо сума боргових зобов’язань перед нерезидентами — пов’язаними особами більш ніж в 3,5 рази перевищує ваш власний капітал, то використовується процентна різниця, визначена п. 140.2 ст. 140 ПКУ.

ЯК РОЗРАХУВАТИ РІЗНИЦЮ?

Не наводячи занадто ускладненого та незрозумілого формулювання з ПКУ, пропонуємо використовувати наступну формулу:

Sr = Si – Tl, де

Sr – сума збільшення фінансового результату до оподаткування,

Si – сума процентів звітного періоду.

Tl – податковий ліміт;

Tl = 0,5 * (Fr+C+A), де

Fr – фінансовий результат до оподаткування звітного періоду,

С – фінансові витрати звітного періоду,

A – амортизаційні відрахування звітного періоду.

Проценти, які перевищили податковий ліміт і на які збільшили фінансовий результат до оподаткування, у майбутніх звітних податкових періодах зменшують фінансовий результат до оподаткування на 5 % від неврахованої суми процентів щорічно.

 

Посилання на статтю: https://blog.liga.net/user/astupak/article/37713

Податковий облік процентів які виплачуються пов’язаній особі нерезиденту за отриманою позикою (кредитом) має певні тонкощі які відрізняють його від аналогічного для двох осіб резидентів. Податковий облік процентів які виплачуються пов’язаній особі нерезиденту за отриманою позикою (кредитом) має певні тонкощі які відрізняють його від аналогічного для двох осіб резидентів – це пов’язано з тим, що облік […]
Читати далі

Carlton&Amrok – Банкрутство

Кодексом України з процедур банкрутства передбачено можливість притягнення засновників банкрута та третіх осіб, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки до субсидіарної (додаткової) відповідальності (Стаття 61).

Динаміка звернення з заявами про притягнення до субсидіарної відповідальності показує експоненційний зріст – можна припустити що протягом найближчих років кожна третя особа пов’язаний з бізнесом в той чи інший спосіб може зіткнутись з цим питанням.

 

КОМУ ЦЕ ПОТРІБНО?

  • власникам і контролерам (бенефіціарам) бізнесу – з метою завчасного вжиття заходів з захисту своїх особистих активів (здебільшого такими заходами є належне та доброчесне ведення комерційної діяльності);
  • кредиторам – з метою забезпечення реального стягнення заборгованості в випадку якщо боржник намагається уникнути виплати заборгованості за допомогою процедури банкрутства.

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ?

  • для притягнення до субсидіарної відповідальності не обов’язкова наявність кримінального провадження;
  • на власників і контролерів покладається відповідальність в розмірі різниці між сумою кредиторських вимог та розміром ліквідаційної маси;
  • звертатись з заявою до суду повинен ліквідатор банкрута, після реалізації об’єктів ліквідаційної маси та розрахунку з кредиторами;
  • в процесі необхідно довести наявність шкоди заподіяної власниками, наявність дій які призвели до такої шкоди (наприклад рішення загальних зборів) та причинно-наслідковий зв’язок між діями та шкодою. Відсутність умислу має довести власник банкрута.

 

Посилання на статтю:  https://blog.liga.net/user/astupak/article/37493

Кодексом України з процедур банкрутства передбачено можливість притягнення засновників банкрута та третіх осіб, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки до субсидіарної (додаткової) відповідальності (Стаття 61). Динаміка звернення з заявами про притягнення до субсидіарної відповідальності показує експоненційний зріст – можна припустити що протягом найближчих років кожна третя особа пов’язаний з бізнесом в той чи […]
Читати далі