Категорія: Без категорії

Із постановою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 812/1743/17 (адміністративне провадження № К/9901/49897/18) Ви можете ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100823910.

У своєму рішенні касаційний суд зазначив, що Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) звернулась до суду з позовом, у якому просила анулювати спеціальний дозвіл на користування надрами ТОВ, яке розташоване в зоні проведення антитерористичної операції, через неподання звітності, передбаченої Угодою про умови користування надрами, що є порушенням законодавства у сфері надрокористування.

Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили, мотивуючи тим, що позивач не провів перевірку щодо виконання відповідачем умов спеціального дозволу на користування надрами та додатку до нього, як це передбачено чинним законодавством.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглянувши у касаційному порядку цю справу, рішення судів попередніх інстанцій скасував, позовні вимоги Держгеонадр задовольнив повністю з огляду на таке.

У ході судового розгляду спору встановлено, що ТОВ не звітувало про стан запасів корисних копалин, як це визначено в особливих умовах спеціального дозволу на користування надрами. Держгеонадра наказом відповідно до п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615) зупинила дію спеціальних дозволів на користування надрами і надала надрокористувачеві 30 календарних днів для усунення виявлених порушень. Оголошення про необхідність надання позивачем відповідної інформації опубліковано в офіційному друкованому виданні «Урядовий кур’єр». Але відповідач не усунув порушення, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу.

Суд підкреслив, що Угода про умови користування надрами була погоджена та підписана обома сторонами без будь-яких зауважень. Відповідач знав про свій обов’язок надавати вчасно статистичні дані до Державного науково-виробничого підприємства «Геоінформ України» про рух запасів відповідно до форм державної звітності 7-гр та наслідки невиконання цієї Угоди.

Порушення товариством обов’язку звітувати про стан запасів корисних копалин, що передбачено в Угоді про умови користування надрами, є самостійною підставою для припинення права користування шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Оскільки обов’язок надання щорічних звітів про рух запасів відповідно до форм державної статистичної звітності 7-гр безпосередньо визначений в особливих умовах спеціального дозволу на користування надрами, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що з огляду на надану Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України» інформацію про неподання надрокористувачем відповідної звітності, необов’язково проводити Держгеонадрами додаткової перевірки.

Також суд узяв до уваги, що ТОВ перебуває в зоні проведення антитерористичної операції. Водночас суди попередніх інстанцій не встановили фактів звернення товариства до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України із заявою про настання форс-мажорних обставин, як це передбачено п. 9.3 Угоди про умови користування надрами, що є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цією Угодою.

05 жовтня 2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв’язку.

Нагадуємо, що відповідно до вимог процесуального законодавства (п. 6 ст. 6 ГПК України, п. 6 ст. 18 КАС України, п. 6 ст. 14 ЦПК України), з початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки, а також особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.

Із Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» Ви можете ознайомитись за посиланням: https://hcj.gov.ua/doc/doc/8931.

Обов’язкова реєстрація офіційної електронної адреси в ЄСІТС відбувається за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.

Із Інструкцією та рекомендаціями щодо реєстрації в ЄСІТС Ви можете ознайомитись за посиланням: https://wiki.court.gov.ua.

Клієнт придбав квартиру в новобудові в центрі Києва. Вже через півтора роки в квартирі почала з’являтись пліснява, та квартира почала ставати все менш та менш придатною для проживання.

При огляді квартири було виявлено, що причиною є дефект водопровідного трійника, який почав протікати. На момент коли дефект було виявлено, вода дійшла вже до стін.

Майже 4 місяці клієнт намагався домогтись справедливості, проте забудовник, судячи з усього, просто тягнув час.

Коли стало зрозуміло, що забудовник не має наміру реально вирішити ситуацію, клієнт звернувся до нас.

Розпочались довгі переговори, в яких нас з клієнтом намагались переконати в тому, що відповідальність несе залучений при будівництві субпідрядник, який саме здійснював монтаж труб. Нам вдалось переконати забудовника в тому очевидному факті, що клієнт купував квартиру саме у забудовника, та що взаємовідносини забудовника, генерального підрядника та субпідрядника жодним чином не стосуються клієнта. Потім нас ще якийсь час намагались переконати, що дефект стався з вини найманих працівників клієнта, залучених для здійснення ремонту, проте такі аргументи останньої надії розбились об незламну стіну фактів.

Ще деякий час ми узгоджували акт розгляду претензії з юристами забудовника, після чого нарешті все підписали та клієнт отримав компенсацію.

Варто зазначити, що компенсація була отримана не в тому обсязі, в якому від початку було заявлено. Порадившись з клієнтом було вирішено, що краще погоджуватись на часткову компенсацію та розпочинати ремонт, ніж вступати в судові процеси які займуть декілька років, тим більше ситуація, коли забудовник виплачує хоча б якусь компенсацію незадоволеному власнику квартири, є вкрай нетиповою.

В результаті, майже 5 місяців витраченого часу, витрачені нерви, обсяг яких неможливо порахувати, проте задоволений результатом клієнт, який в решті решт поновив свої порушені права.

Вітаємо, Александр Щербина, з перемогою!

Дякуємо телеканалу НТН за висвітлення ситуації. Пропонуємо подивитись фрагмент сюжету, з коментарем партнера Carlton & Amrok Артур Ступак .

Якщо опинитесь в аналогічній ситуації, не вагаючись направляйте ваше спілкування з забудовником в офіційну площину, та надавайте ситуації якомога більшого розголосу. Та звісно, звертайтесь за допомогою до адвокатів Carlton & Amrok!

Статтею 30 Закону передбачено, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.

Таким чином, відповідно до вказаних норм, постачальники послуг зобов’язані обслуговувати і надавати інформацію державною мовою.

Однак, Закон зазначає, що на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Крім того, у разі порушення суб’єктом господарювання, що провадить господарську діяльність на території України, вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений із захисту державної мови, його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, оголошує такому суб’єкту попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акта, про що зазначається в акті. У разі повторного протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений із захисту державної мови, його представник складає протокол, за результатами розгляду якого може бути винесено постанову про накладення штрафу у розмірі від 5100 до 6800 гривень.

Згідно інформації Секретаріату Уповноваженого із захисту української мови до останнього надійшло 2126 повідомлень про порушення закону. Найчастіше громадяни скаржилися на інтернет-магазини й веб-сайти з надання послуг, а також на бізнес у сфері обслуговування.

«‎Дія City» — проект спеціального правового режиму для IT-індустрії, який включає особливу схему оподаткування та працевлаштування у даній сфері, а також особливі преференції для компаній-резидентів.

Правовий режим «Дія City» встановили на необмежений строк, однак не менше ніж на 25 років від дня внесення до реєстру першого резидента.

Принципи функціонування «Дія City»: свобода діяльності, невтручання, презумпція правомірності діяльності, поширення на всі IТ-компанії. Крім того, заборонено прямо чи опосередковано змушувати юридичних осіб отримувати статус резидента «Дія City».

Нововведенням також стане нова форма співробітництва між компаніями та спеціалістами — GIG-контракти.

Крім того, вказаний законопроект пропонує такі зміни:

• звільнити компанії від оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді дивідендів, якщо компанія виплачує їх більше двох разів на рік;

• звільнити від податків на дохід від реалізації фізичною особою долі в компанії-резиденті «Дія City», якщо особа володіє часткою до року;

• фізичні особи отримуватимуть знижку, яка залежатиме від суми угоди, у разі купівлі частки в компанії-стартапі;

• встановити спеціальні ставки податків для працівників IT-компаній, а саме: податок на доходи фізичних осіб — 5%, ЄСВ — 22% та військовий збір — 1,5%.