Категорія: Без категорії

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року був запроваджений воєнний стан на території України. Значна кількість громадян України стали на захист суверенітету та територіальної цілісності України з метою подолання збройної агресії російської федерації. Велику роль у захисті держави та підтримці Збройних сил України відіграють підприємства, діяльність яких спрямована на виготовлення безпілотних літальних апаратів (БпЛА, дрони), що забезпечують потреби військових.

Законодавство України містить значну кількість колізій та прогалин щодо виробництва БпЛА, адже зазначена галузь до початку повномасштабної війни не була поширеною в Україні та правове регулювання цієї сфери лише нещодавно почало розвиватися. Проте війна триває, та БпЛА відіграють велику роль у наближенні перемоги.

Безпілотні літальні апарати, згідно з Повітряним кодексом України, поділяються на цивільні та державні. Цивільні задовольняють потреби держави і громадян у повітряних перевезеннях, авіаційних роботах та виконанні польотів із приватною метою, державні – з метою забезпечення національної безпеки та оборони держави, захисту населення, що покладається на Збройні сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, органи Національної поліції, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, органи охорони державного кордону України, митні органи. Державні БпЛА поділяються на три класи. У цій статті проаналізуємо ключові правові аспекти виготовлення БпЛА, які належать до І класу (злітною масою до 150 кг) державної авіації України.

Передусім необхідно зазначити, що до польотів допускаються справні БпЛА з оформленою встановленою документацією, які підготовлені відповідно до завдання, зареєстровані в реєстрі державних повітряних суден та мають допуск до виконання польотів (перельотів) безпілотним літальним апаратом, який належить до І класу. Отже, дуже важливим є дотримання таких вимог: розробка необхідної документації для БпЛА, отримання допуску до виконання польотів та реєстрація БпЛА.

Документація, яка має бути розроблена для БпЛА:

• експлуатаційна (керівництво з льотної експлуатації, інструкція з розрахунку дальності і тривалості польоту, керівництво з технічної експлуатації, до якого входять: технічний опис, інструкції з експлуатації, технологічні карти та інструкції з протидії технічним засобам розвідки, перелік несправностей, з якими безпілотне повітряне судно допускається до польоту, керівництво з військового ремонту, регламент технічного обслуговування, керівництво із завантаження і центрування, альбом електричних схем, відомості запасні частини та матеріали (експлуатаційні), норми витрат запасних частин на 100 годин експлуатації, норми розходу матеріальних засобів на 100 годин нальоту, відомість експлуатаційних документів);
• ремонтна (керівництво із середнього ремонту, керівництво з капітального ремонту, технічні умови на капітальний та (чи) середній ремонт, альбом основних з’єднань і ремонтних допусків, креслення ремонтні, керівництво з ремонту БпАК у разі бойових пошкоджень, каталог деталей і складальних одиниць (комплектувальних виробів або компонентів), відомості запасні частини та матеріали (ремонтні), норми витрат запасних частин на капітальний та (чи) середній ремонт, норми витрат матеріалів на капітальний та (чи) середній ремонт, технічна документація на нестандартне технологічне обладнання, прилади та інструменти, відомість групового комплекту запасних частин і матеріалів для забезпечення військового ремонту в особливий період, відомість ремонтного комплекту запасних частин для забезпечення капітального ремонту в особливий період, відомість ремонтної документації);
• пономерна (формуляри (з формулярними схемами), паспорти, етикетки).

Більш детальна характеристика документації, яка повинна бути розроблена для БпЛА, міститься в Правилах технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів I класу державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 10 серпня 2018 року № 401.

В умовах воєнного стану під час постачання зразків безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) до ЗСУ, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 25.02.2015 № 345 «Про затвердження Порядку постачання озброєння, військової та спеціальної техніки та боєприпасів під час особливого періоду, введення надзвичайного стану, проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та у період проведення антитерористичної операції» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2022 року № 1097), розробник надає тактико-технічні характеристики зразка, результати випробувань, проведених виробником.

Одним із важливих етапів є реєстрація БпЛА в реєстрі повітряних суден. Особливо це питання є актуальним для нових (експериментальних) БпЛА. Виробник (розробник) БпЛА, в яких зацікавлений державний замовник, перед льотними випробуваннями повинен виконати процедуру реєстрації БпЛА у тимчасовому реєстрі повітряних суден, для чого необхідно подати такі документи: заява на тимчасову реєстрацію повітряного судна; копії документів, які підтверджують право власності (право повного господарського відання, право оперативного управління) на повітряне судно; свідоцтво про виключення повітряного судна з Державного реєстру цивільних повітряних суден України (за наявності); витяг із документів Державного замовлення щодо проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що стосуються необхідності виконання польотів повітряного судна (або відповідного рішення в разі проведення таких робіт експлуатаційною організацією в ініціативному порядку); копія (витяг) із контракту, що підтверджує використання повітряного судна надалі в державній авіації України або в державній (військовій) авіації іноземних замовників; копія (витяг) із програми льотних випробувань повітряного судна.

Після отримання тимчасового реєстраційного посвідчення необхідно отримати допуск на виконання польотів. Допуск до виконання польотів БпЛА видає експлуатаційна організація на підставі реєстраційного посвідчення державного повітряного судна та інших документів, що регулюють питання державної авіації України, за підписом керівника (командира) експлуатаційної організації, завірений у встановленому законодавством порядку. Згідно з Правилами реєстрації державних повітряних суден експлуатаційна організація – це військова частина, ремонтне підприємство або організація будь-якої організаційно-правової форми, яка безпосередньо здійснює експлуатацію державних повітряних суден та відповідає за технічний стан.

У процесі виготовлення зазначених документів, отримання допуску до виконання польотів необхідно не забувати про якісні технічні характеристики дронів. Під час розробки зразків БпЛА виробник (розробник) повинний враховувати та використовувати кількісні та якісні показники бойових властивостей, що визначають призначення зразка, його бойові завдання, об’єкти дій, умови бойового застосування та рівень бойової ефективності, які зразок повинен мати для виконання бойових завдань підрозділами в очікуваних умовах ведення бойових дій, зазначених в оперативно-тактичних вимогах на БпАК.

Дуже важливим та складним є питання визначення радіочастот, які використовуються під час виробництва дронів. Законодавством України передбачено, що для використання деяких радіочастот необхідно отримувати дозволи, ліцензії. Постановою Кабінету Міністрів України № 815 від 09.06.2006 затверджено План використання радіочастотного ресурсу України (далі – План). Розділом ІІ Плану передбачено перелік смуг радіочастот, для використання яких необхідно отримувати дозволи, ліцензії, та тих, які можуть використовуватися без отримання спеціальних дозволів та ліцензій.

Окрім того, в Україні діє реєстр радіообладнання  та випромінювальних пристроїв. У випадку використання для виготовлення дронів радіообладнання та випромінювальних пристроїв необхідно перевірити, чи наявні останні в реєстрі. Якщо для виготовлення дронів використовуються радіообладнання та випромінювальні пристрої, не зазначені в реєстрі, то для їх використання необхідно подати заявку на включення таких засобів до реєстру.

В умовах надзвичайного або воєнного стану Генеральний штаб за погодженням з адміністрацією Держспецзв’язку може встановлювати тимчасові обмеження на користування окремими смугами, номіналами радіочастот для використання радіообладнання, випромінювальних пристроїв загальними користувачами та радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв спеціального призначення – спеціальними користувачами.

Отже, в разі якщо під час виготовлення дронів використовуються радіочастоти, необхідно також перевірити, чи нема обмеження на використання таких радіочастот від Генерального штабу.

Таким чином, виробництво (розробка) державних БпЛА має здійснюватися відповідно до вимог законодавства України щодо розроблення необхідної технічної документації до дронів, отримання спеціальних дозволів, дотримання спеціальних процедур. Враховуючи важливість зазначеної галузі для України в умовах воєнного стану, правові аспекти цього питання потребують доопрацювання та вдосконалення задля спрощення діяльності виробників (розробників) державних БпЛА  з виготовлення цієї військової техніки, яка відіграє значну роль у захисті держави, прискоренні перемоги та знищенні противника.

2022 рік видався важким для всіх галузей економіки України. Будівництво не стало винятком. За даними ЛУН, у перші три місяці повномасштабної війни 70% компаній-забудовників поставили на паузу свою роботу. На кінець року більшість із них активно продовжує будівництво. Однак лишився достатньо великий відсоток недобросовісних забудовників, які навмисно затримують завершення будівництва прикриваючись війною. Непоодинокими є випадки, коли будівельні роботи, розпочаті задовго до війни, тягнуться роками або будівельні роботи завершені, але забудовник відмовляється вводити об’єкт в експлуатацію чи просто зникає. Виникає ситуація, коли інвестор не може отримати омріяну квартиру, а забудовник не виконує взятих на себе зобов’язань та ухиляється від реєстрації права власності на новозбудоване майно.

Тож як захистити права інвестора, який став жертвою недобросовісного забудовника? На сьогодні єдиним ефективним способом є звернення до суду. Водночас важливо обрати належний спосіб судового захисту. По-перше, інвестору слід визначити, якого результату він очікує: повернення втрачених під час інвестування коштів чи набуття статусу власника проінвестованої квартири.

На шляху до повернення проінвестованих коштів

У випадку, якщо інвестор не бажає пов’язувати свою долю із, як виявилося, проблемною нерухомістю, належним способом захисту буде звернення до суду із позовом про розірвання договору та стягнення коштів за договором інвестування. Проаналізувавши судову практику в цій категорії справ, можна зробити висновок, що суд зазвичай стає на бік позивача.

Так, показовою є позиція Великої Палати Верховного Суду в постанові від 23 січня 2019 року у справі № 712/21651/12, де позивач звернувся з позовом до банку-управителя та забудовника, в якому просив суд визнати недійсними договори про участь у фонді фінансування будівництва від 2008 року (варто зазначити, що ця вимога визнана судом безпідставною та необґрунтованою з огляду на належне виконання інвестором своїх зобов’язань, тому не слід повторювати таких помилок під час формулювання позовних вимог) та стягнути на користь позивача вартість об’єктів інвестування, інфляційні втрати, три проценти річних і відшкодування заподіяної моральної шкоди. Позов мотивовано такими обставинами: у січні 2008 року позивач уклав із банком договори про участь у ФФБ, згідно з якими за позивачем були закріплені дві квартири. Введення об’єктів інвестування в експлуатацію було заплановано на червень 2008 року. Повну оплату вартості об’єктів інвестування позивач підтвердив свідоцтвами до договорів. Оскільки об’єкти інвестування не були здані в експлуатацію до дати, визначеної у договорах, позивач звернувся до суду.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів про те, що позивач має підстави вимагати повернення йому загальної вартості закріплених вимірних одиниць об’єктів інвестування за договором про участь у фонді фінансування будівництва. За результатами розгляду касаційної скарги залишено без змін рішення апеляційного суду, яким стягнуто з банку-управителя на користь позивача вартість вимірних одиниць об’єктів інвестування, зазнані інфляційні втрати і три проценти річних. Водночас суд зауважив, що вимога про стягнення коштів із забудовника не може бути задоволена, оскільки законодавство не передбачає права позивача як довірителя вимагати повернення коштів безпосередньо від забудовника. Таким чином, належним відповідачем за позовом про стягнення коштів за договором про участь у фонді фінансування будівництва є саме управитель, а не забудовник. Тож, обираючи належного відповідача, варто враховувати правову природу договору, за яким інвестувалося майно. Щодо моральної шкоди суд дійшов висновку, що жодних доказів на підтвердження того, що позивач зазнав моральних страждань, немає, а тому вимога про стягнення відшкодування моральної шкоди не може бути задоволена.

Зауважимо, що отримати судове рішення на свою користь у таких справах реально та відносно легко, якщо наявні докази, що підтверджують виконання інвестором усіх зобов’язань, і навпаки —  невиконання обов’язків за договором управителем/забудовником (залежно від виду договору інвестування), однак складнощі можуть виникнути на стадії виконання цього рішення.  Адже часто трапляються ситуації, коли забудовник/управитель збанкрутував або будівництво передано іншій компаній, фактичне стягнення коштів ускладнюється, а іноді взагалі неможливе.

Водночас, якщо будівництво інвестувалося досить давно, очевидно, що сума, яка повернеться інвестору у судовому порядку, вже не дасть змоги придбати житло сьогодні, враховуючи інфляцію та зростання курсу гривні щодо іноземних валют.

На шляху до права власності на проінвестовану квартиру

Якщо ж інвестор має сили, наснагу та гроші боротися за набуття статусу повноправного власника проінвестованої квартири, тут слід обрати інший спосіб судового захисту. По-перше, потрібно встановити, на якому етапі будівництво об’єкта нерухомості: відбулося введення в експлуатацію чи ні.

У тих випадках, коли об`єкт нерухомості вже збудований та прийнятий в експлуатацію, проте покупець не отримав правоустановчих документів, може мати місце звернення до суду з вимогою про визнання права власності на проінвестоване майно відповідно до положень ст. 392 ЦК України.

Практика визнання права власності на об`єкти нерухомості, розміщені у введених в експлуатацію будинках та спорудах, з огляду на відсутність у позивачів можливості оформити право власності в позасудовому порядку як ефективного способу захисту порушених прав підтримується Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц, від 3 квітня 2019 року у справі № 1609/6643/12, від 15 травня 2019 року у справі № 522/102/13-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 1609/6645/12, від 26 червня 2019 року у справі № 761/3428/15-ц.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2023 року у справі № 607/11007/22, з огляду на те що у випадку набуття права власності на новостворене нерухоме майно саме інвестор набуває первинне право власності, на яке раніше не було і не могло бути зареєстроване право власності інших осіб, віндикація не може бути застосована. Ефективним та належним способом захисту прав інвестора у такому випадку буде визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України. Ураховуючи особливість перетворення права на майнові права у право на новостворений об`єкт нерухомого майна, саме інвестор є першим власником за договором купівлі-продажу майнових прав на певне нерухоме майно, яке фактично існує, однак набуває формальних ознак об`єкта цивільних прав лише після його державної реєстрації. Вказане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17.

Зазначимо, що рішення суду про визнання права власності на квартиру надає можливість інвестору звернутися до державного реєстратора або нотаріуса для реєстрації права власності вже без участі недобросовісного забудовника.

У випадках, коли введення в експлуатацію не відбулося, ефективним способом захисту є визнання майнових прав на проінвестоване майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року в справі № 761/5156/13-ц вказано, що під майновим правом слід розуміти «право очікування», що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право засвідчує правоможність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Тобто майнове право – це обмежене речове право, за яким його власник наділений певними, але не всіма правами щодо майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 дійшла висновку, що в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Для отримання права власності на такий об`єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об`єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об`єкта нерухомості відповідно до вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна в експлуатацію (стст. 328, 331 ЦК України).

Підсумовуючи, зазначимо, що судова практика є сталою та однозначною: визнання за інвестором майнових прав на проінвестоване майно є належним та ефективним способом судового захисту до введення об’єкта в експлуатацію. Якщо ж об’єкт нерухомості вже збудований та введений в експлуатацію, то інвестор має заявляти вимогу про визнання за ним права власності на вже збудоване майно.